Хлорне вапно (білильне вапно, у просторіччі хлорка) – змішаний хлорид-гіпохлорит кальцію або технічна суміш гіпохлориту, хлориду та гідроксиду кальцію.
Залежно та умовами (температура, вологість) може відбуватися зміщення на користь виходу гіпохлориту чи хлориду кальцію. Реальний продукт, одержуваний хлоруванням гідроксиду кальцію, є сумішшю сполук, утворених молекулами Ca(ClO)2, CaCl2, Ca(OH)2 та кристалізаційної води. Якщо вихідний гідроксид був досить чистим, а обробка хлором велася до повного насичення і з дотриманням температурного режиму, то склад свіжоприготовленого хлорного вапна може бути досить точно виражений формулою Ca(OCl)2CaCl2Ca(OH)2H2O, яку для більшого зручності можна формалізувати як 3Ca(OH)2·2Cl2.
За звичайних умов зберігання хлорне вапно повільно розкладається, витрачаючи при цьому близько 5% активного хлору на рік.
Під дією вологого повітря, що містить вуглекислий газ, хлорне вапно перетворюється на хлорнувату кислоту.
При дії соляної кислоти на хлорне вапно виділяється хлор.
У розчині (при нагріванні або на світлі), що міститься в суміші гіпохлорит подібно до інших гіпохлоритів диспропорціонує.
Широко використовується для відбілювання та дезінфекції, а також для видалення вапняного нальоту.
У минулому застосовувалося у промисловому видобутку золота методом хлоринаційного вилуговування. Хлор, що виділяється при реакції гіпохлориту кальцію і соляної кислоти, реагував із золотом з утворенням водорозчинних хлоридів золота.
Хлорне вапно – їдка, корозійно-активна речовина. Речовина помірно-токсична. ЛД50 на щурах – 850 мг/кг.
Гіпохлорит та гідроксид кальцію належать до III класу небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76.
ГДК хлору в робочій зоні – 1 мг/м3 (клас небезпеки 2 за гігієнічними нормативами).
Відгуки
Відгуків немає, поки що.