Українська
English
Русский
Пропозиції імпорту
Азотно-фосфорне калійне добриво
Головне завдання аматора та професіонала, який займається вирощуванням культур, – отримати рясний урожай на ґрунті, незалежно від його типу. Щоб досягти мети, застосовують мінеральні агрохімікати. Одним із поширених стало добриво нітроамофоску.
В основі NPK — 3 базові компоненти, що відповідають за зростання та планомірний розвиток різноманітних культур на грядках та в саду: фосфор, азот і калій. Рідкий склад хороший у ролі позакореневої обробки, у гранулах – для базового та передпосівного застосування. Незалежно від способу застосування, результат у більшості випадків відмінний.
Нітроамофоска містить високу концентрацію діючих компонентів, економить фінансові та тимчасові ресурси. При відносно невеликих трудовитратах вдається обробити масштабні угіддя, якщо порівнювати з іншими мінеральними добавками. Азот знаходиться у формі легкозасвоюваної сполуки, що підвищує ефективність препарату щодо більшості рослин. Фосфор є у кількох видах (монокальцийфосфат і дикальцийфосфат, і навіть фосфат амонію) зручності харчування рослин.
Перед застосуванням на городі навесні добрива нітроамофоску варто ознайомитися з його перевагами та деякими недоліками. Засіб ефективний, але іноді агресивний, тому потребує грамотного застосування. Враховуючи, наскільки активно діє склад, і яких результатів можна досягти, багато агрономів не звертають уваги на недоліки.
Переваги азотно-фосфорно калійного добрива:
- гранули не злипаються від тривалого зберігання та залишаються розсипчастими протягом усього гарантійного періоду;
- препарат добре розчиняється у воді;
- основні елементи є у кожній із гранул;
- Частка активних речовин концентрованого складу – 30% від загальної маси;
Підвищує врожайність на 30-70% з урахуванням культури.
Недоліки азотно-фосфорно калійного добрива:
- має нетривалий термін зберігання;
- відноситься до 3 класу небезпечних речовин (вибухає і займається);
- Провокує формування нітратів при неписьменному застосуванні (недотримання дозування, термінів внесення).
Якщо робити все так, як наказує інструкція щодо застосування добрива нітроамофоску, негативні аспекти можна значно зменшити.
Нітроамофоска існуює у кількох варіантах концентрації, які відрізняються пропорціями азоту, фосфору та калію. Залежно від характеристики ґрунту вибирають одну з таких форм:
16:16:16 – збалансований склад, який застосовується на будь-яких ґрунтах;
8:24:24 – для ґрунтів, багатих азотом, але бідних на калій та фосфор;
12:0, 1:21, 17:0, 1:28 — менш популярні різновиди, ними удобрюють ґрунти з дефіцитом азоту та калію, але з високою концентрацією фосфору.
Також на ринку представлені добрива, схожі за принципом впливу на нітроамофоску, з різними добавками до основного складу:
азофоска – з додаванням сірки;
амофоска – містить також сірку та магній;
нітрофоска – тільки з додаванням магнію.
При цьому азот у нітрофоску міститься у нітратній формі, тому вимивається з ґрунту найшвидше. Це варто враховувати під час вибору добрива.
Не варто плутати нітроамофоску з нітроамофосом (нітрофосфатом). Незважаючи на схожість назв, це різні добрива: нітрофосфат не містить у своєму складі калію.
Нітроамофоска – корисне добриво для всього, що росте на городі, оскільки вона робить рослини міцнішими і здоровішими. Однак для деяких видів культур її застосування не просто рекомендоване, а потрібне.
Томати схильні до парші, гнилі та фітофтору. Добриво нітроамофоскою убезпечує їхню відмінність від цих хвороб. Застосовують її двічі: під час посадки розсади в ґрунт та в період цвітіння та формування зав’язей. Вперше використовують склад стандартної концентрації 16:16:16. Вдруге – з підвищеним вмістом калію, оскільки наявність цього елемента забезпечує насолоду плодів.
Виноград – примхлива і теплолюбна рослина. Однак досягти великих солодких ягід можна і в середній смузі широт. Для цього використовують кореневе та листове добриво нітроамофоскою. У першому випадку норма внесення становить 25 г на 1 м2, а для позакореневого підживлення розчиняють 2 ст. л. гранул у 10 літрах води.
Троянди теж належать до любителів нітроамофоски. Їх удобрюють навесні та восени двома способами:
1. Закопують гранули у ґрунт на глибину до 4 см, у невеликому віддаленні від коренів (щоб не було опіку).
2. Поливають квіти розчином, приготованим із 2 ст. л. добрива на 10 л води.
До нітроамофоски багато садівників ставляться з підозрою. Вважається, що через неї в овочах та фруктах накопичуються шкідливі нітрати. Однак це правильне твердження лише у разі постійного підживлення під час всього росту та розвитку рослин. Якщо ж припинити добриво нітроамофоскою вчасно, вона принесе лише користь.
Щоб розвіяти всі сумніви, варто згадати, що нітрати містяться скрізь, навіть у органічних добривах. Тому не варто через страх завдати шкоди врожаю відмовлятися від використання нітроамофоски, головне — дотримуватися термінів внесення та дозування добрива. Перерахуємо найпоширеніші.
Дозування кореневих підживлень:
картопля та томати – 20 г на 1 м2;
смородина та аґрус – 70 г на кущ;
малина та ожина – 40 г на 1 м2;
плодові дерева – від 70 до 90 г;
Обов’язково звіряйтеся з інструкцією щодо застосування до препарату, оскільки дозування залежить також від фази вегетації та характеристик ґрунту.
Для позакореневого підживлення в 10 літрах води розводять 1-2 ст. гранул нітроамофоски і цим розчином обприскують рослини. Рекомендований час для обприскування після заходу сонця. Потім рясно поливають рослину, щоб уникнути шоку та руйнівних наслідків.
Порядок внесення та дозування добрива нітроамофоску для цибулі та інших рослин варіюються залежно від складу ґрунту, виду культури, наявності регулярного поливу та інших факторів. Але є середні значення, виведені завдяки багаторічним спостереженням агрономів в експериментальних господарствах для:
ярих – 400 кг/га;
кукурудзи – 250 кг/га;
озимих – 500 кг/га;
соняшнику – 200 кг/га;
буряків – 250 кг/га;
ріпаку – 100 кг/га та ін.
NPK підходить більшості типів ґрунтів, але краще діє на глиноземи та чорноземи. Чим щільніший ґрунт, тим більше часу знадобиться хімікатам, щоб просочувати родючий шар. На глинистих ділянках агрохімікат вносять восени, а на піщаних — весною.
Власники особистих присадибних ділянок побоюються скупчення нітратів у врожаї, але за умови правильного дозування добрива нітроамофоску для огірків та інших овочів нітратний залишок у врожаї не перевищить допустимі межі. Нітрати є і в органіці, тому велика кількість гною може нашкодити сильніше за помірне застосування мінеральних складів.
У приватних господарствах керуються такими нормами:
картопля та томати – 20 г/м2;
смородина та аґрус – 70 г на 1 кущ;
ожина та малина – 40 г/м2;
плодові дерева – 90 г навколо стовбура.
Зазначені норми варіюються з урахуванням етапу вегетації, складу та різновиду ґрунту та застосування інших підживлень. У скромних дозах NPK застосовується для зрошення, обприскування овочів, плодових та ягідних культур.
Позакореневу обробку (обприскування) проводять у похмуру погоду або надвечір. На 10 л теплої води беруть 1-2 ст. л. гранул. Після обробки потрібен рясний полив, тому що навіть розведений за нормами склад шокує рослина. Обприскування зміцнює імунітет культури, знижує ризик захворювань на фітофтору та стеблову гниль. Особливо важливим вважають використання добрива нітроамофоску для винограду – теплолюбна рослина краще росте і плодоносить на ділянках при своєчасній обробці мінеральними та органічними складами.
Підживлення важливе не тільки щодо врожайних культур, воно допоможе і декоративним рослинам на ділянці. Для яскравого цвітіння використовують органіку та мінеральні компоненти. NPK добре сприймається трояндами. Його розводять водою або вносять у ґрунт, не торкаючись коріння. Найкращий період – міжсезоння. Навесні троянди отримують необхідне харчування, восени готуються до зимівлі.
NPK використовують у землеробстві понад 4 десятиліття. Склад не змінювався, варіювалося лише співвідношення компонентів, що діють. Нітроамофоска зарекомендувала себе у різних кліматичних умовах у всьому світі.
З огляду на те, що агрохімікат відносять до вибухонебезпечних речовин, необхідно виключити його нагрівання. Для зберігання підходять холодні склади з цегли та бетону, температура повітря – до 30 градусів, вологість – до 50 %. Склад зберігають окремо від інших речовин, щоб уникнути реакції з несприятливими наслідками, включаючи займання та вибух. Заборонено застосовувати у приміщенні, де зберігається NPK, нагрівальні електроприлади та розводити вогонь. Термін зберігання – півроку, далі склад втрачає властивості, при цьому небезпека підвищується. Для транспортування використовується виключно наземний транспорт.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.