Яблучна кислота (оксіянтарна кислота, хімічна формула – C4H6O5 або НООС-СН2-СН(ОН)-СООН) – слабка хімічна органічна кислота, що відноситься до класу граничних карбонових кислот.
За стандартних умов яблучна кислота — це двоосновна карбонова оксикислота, що є кристалічною речовиною без кольору і запаху.
Солі та складні ефіри яблучної кислоти називаються малатами.
Вперше виділено шведським хіміком Карлом Вільгельмом Шееле у 1785 році із соку незрілих яблук.
В 1787 Антуан Лавуазьє запропонував для речовини назву acide malique, що походить від латинського слова mālum – назви рослин роду «Яблуня».
Яблучна кислота є безбарвними гігроскопічними кристалами, добре розчинними у воді, етиловому спирті і діетиловому ефірі.
Існує у двох енантіомерно чистих формах та у вигляді рацемічної суміші.
Яблучна кислота міститься в незрілих яблуках, винограді, горобині, барбарисі, малині, апельсині, мандарині, лимоні та ін.
У рослинах махорки та тютюну міститься у вигляді хімічної сполуки з нікотином. У природі переважає l-форма яблучної кислоти.
У цитрусових, вирощених в органічному сільському господарстві, міститься більше яблучної кислоти, ніж у фруктах, вирощених у традиційному сільському господарстві.
Яблучна кислота є проміжним продуктом циклу трикарбонових кислот та гліоксилатного циклу. У циклі Кребса l-яблучна кислота утворюється шляхом гідратації фумарової кислоти і далі окислюється коферментом НАД+ у щавлевооцтову кислоту.
Застосовується як харчова добавка Е296 природного походження при приготуванні прохолодних напоїв та кондитерських виробів.
Також застосовується у медицині.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.