Карбонат калію, вуглекислий калій, арх. поташ K2CO3 – середня сіль калію та вугільної кислоти. Це біла кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді. Малотоксичний, відноситься до ІІІ класу небезпеки.
Стара назва солі – поташ із нідерл. potasch безпосередньо або через нього. Pottasche, фр. potasse.
Поташ – одна із солей, відомих людям ще в давнину. Зазвичай поташ забруднений різними домішками, тому немає такого чисто-білого кольору, як подрібнений карбонат калію. До XX століття в Європі поташ був одним із найважливіших промислових хімічних реагентів. Його отримували шляхом водної екстракції з рослинної золи з подальшим очищенням до необхідного рівня. Виробництво було зосереджено в місцях, багатих на ліс — де-не-де в Європі, але, в основному, в рф і Північній Америці.
За нормальних умов виглядає як безбарвні або білі кристали (моноклінова модифікація), щільністю 2,44 г/см3. При 420 °C перетворюється на гексагональну модифікацію щільністю 2,27 г/см3. Плавиться за 891 °C.
При нагріванні до 1200 °C розкладається на вуглекислий газ та оксид калію.
Добре розчинний у воді: 105,5 г/100 мл (0 °C), 110,5 (20 °C), 155,7 (100 °C), гігроскопічний. Утворює кілька кристалогідратів: K2CO3·5H2O, K2CO3·1,5H2O та K2CO3·0,5H2O, другий з них утворюється при кристалізації з водних розчинів і зберіганні безводної форми на повітрі. Усі перелічені гідрати повністю зневоднюються за 150—160 °C.
Водні розчини карбонату калію приєднують вуглекислий газ із утворенням гідрокарбонату калію.
З двоокисом сірки водні розчини реагують з утворенням гідросульфіту калію та двоокису вуглецю.
Карбонат калію отримують:
- як побічний продукт виходить при переробці нефелінів.
- впливом CO2 на розчин гідроксиду калію: шляхом електролізу хлориду калію, в результаті чого утворюється гідроксид калію, який, вступаючи в реакцію з вуглекислим газом, утворює воду і карбонат калію (див. вище).
Для використання як добрива поташ отримують з лугу при вилуговуванні водою золи з злаків або водоростей, так як саме карбонату калію найбільше в розчинній частині рослинних залишків (біла «зола» від багаття – в основному поташ). Принцип видобутку: у глиняний обпечений посуд з невеликим отвором на дні насипали золу і злегка утрамбовували. Потім його заливали певною кількістю води. Воду, що пройшла через посудину, ретельно збирали та нею заливали наступну партію. І так доти, поки рідина не набувала сиропоподібної консистенції. Після зайву рідину випарювали в металевому посуді та отримували поташ.
Карбонат калію застосовують:
- для виготовлення рідкого мила;
- для виробництва пігментів;
- для виробництва кришталевого, оптичного або тугоплавкого скла;
- для фарбування;
- для вирощування сільськогосподарських культур (солі калію є хорошим добривом для рослин);
- у фотографії як елемент проявників;
- для виробництва інших сполук калію;
- як поглинач сірководню при очищенні газів;
- як зневоднювальний агент;
- зареєстрований як харчова добавка E501.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.