Чим відрізняється бензин Калоша від бензину Галоша та що таке нафроз?

Чим бензин калоша відрізняється вид галоші від звичайного бензину?

Бензин “Калоша” — це бензин-розчинник, що застосовується для промислових та побутових потреб. Головна особливість рідини — високе октанове число.  В стандартному паливі цей показник фіксований, а у калоші та галоші він вагається біля відмітки 52. Через мінімальну кількість вуглеводів бензин “калоша” відрізняється менш пахучим запахом.

Інші особливості палива

“Калоша” — відмінний розчинник. Він випаровується з поверхні, що обробляється швидше, ніж ацетон та не залишає специфічного запаху. Рідина характеризується середньою розчинністю, здібністю та використовується для розрідження лакофарбових матеріалів, емалі та фарб.

Паливо може використовуватися для знежирення електрообладнання, промивання підшипників у автомайстерні, також в модній індустрії рідина використовується для зняття жирового шару шкіри.

Бензин “калоша” — це токсична хімічна сполука. При роботі з ним необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту: респіратори та рукавички. При потраплянні рідини на шкіру можливо почервоніння та висипання. Варто негайно промити уражену ділянку тіла великою кількістю води.

Дане паливо являє собою легкозаймисту рідину. При роботі з нею необхідно усунути будь які джерела вогню. Можливий спалах від іскри чи від удару. Гасити розчинник, що спалахнув можливо піною з вогнегасника. Максимальна температура, за якою використовується бензин “калоша” — 75ºС.

Безбарвну прозору рідину необхідно зберігати в добре провітрюваних приміщеннях та у закритій тарі. Повинно бути виключено потрапляння вологи та прямих сонячних променів.

Термін зберігання — 2 роки.

Різниця “калоші” від інших різновидів бензину

Крім бензина «Калоша» існує ще і «Галоша». Це теж  бензин-розчинник. Різница між «Калошею» и «Галошею» мінімальна, як і в назві. «Калоша» виготовляється в відповідно з ГОСТом 443-76, а «Галоша» — по ТУ 38.401-67-108-92. При його створенні не порушуються правила стандартизації. “Галоша” — це більш пізній варіант, виготовлений не за ГОСТом. Не дивлячись на це, і “калоша”, і “галоша” наділені однаковими властивостями та коштують однаково. Обидва склади бензинів є нафтовими розчинниками.

Через мінімальну кількість вуглеводнів – бензин “калоша” відрізняється менш пахучим запахом. У його складі практично відсутні осад та добавки. Це чиста консистенція, за допомогою якої можливо робити чистку робочих поверхонь.

На відміну від стандартного бензину, у “калоші” низьке бромне число. Ця величина характеризує кількість брому на 100 см³. У нафразів (або нефрасів) цей показник всього 0,02 грами, у звичайного бензину — 0,05.

Бензин “калоша” – це різновид нафрозу (нефрасів)

Нафроз («нафтовий розчинник») — збірна назва рідин, що є продуктами нафтопереробки, таких як бензин, гас, уайт-спіріт та інших, що використовуються у виробництві та побуті як розчинники для розбавлення фарб, промивання деталей, видалення консервуючих покриттів та забруднень.

Маркування нафрозів

Позначення нафрозу формується за такими правилами: після слова «нафроз» через дефіс вказуються його група та підгрупа відповідно до стандарту, потім через пробіл вказуються два числа, розділені знаком «/», відповідаючі температурі початку та завершення обробки у градусах Цельсію.

Приклад: Нафроз-С2 80/120, Нафроз-С4 155/200 (Нефрас-С2 80/120, Нефрас-С4 155/200).

Групи та підгрупи

Стандарт ділить нафрози на декілька груп за їх вуглеводневим складом:

П — парафінові (склад нормальних парафінів більш ніж 50 %)

І — ізопарафінові (склад ізопарафінових вуглеводнів більш ніж 50 %)

Н — нафтенові (склад нафтенових вуглеводнів більш ніж 50 %)

А — ароматичні (склад ароматичних вуглеводнів більш ніж 50 %)

З — змішані (склад кожної з груп вуглеводнів не перевищує 50 %)

В залежності від масової частки ароматичних вуглеводнів, групи П, І, Н и З поділяють на підгрупи:

0 — менш ніж 0,1 %;
1 — 0,1—0,5 %;
2 — 0,5—2,5 %;
3 — 2,5—5,0 %;
4 — 5—25 %;
5 — 25—50 %.

ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Основне застосування бензина “калоші” (“галоші”) полягає у розчиненні лакофарбових складів до необхідної маси, очищенні інструментів, промивки запчастин та знежирення поверхонь.
Також існують й інші області експлуатації:

-у  резинотехніці – у якості компоненту для створення резинових клеїв;

– у вигляді розчинника при підготовці поліграфічних фарб, тканин, шкіри, а також електроізоляційних складів;

– в електроніці, електронній техніці, металургії, машинобудівництві;

– в якості підготовчого складу металевих поверхонь, шкіри, тканин перед процесом фарбування;

– для очищення оптичних приладів чи поверхонь;

– в ювелірних майстернях, так як “калоша” (“галоша”) має властивості випаровування краще ацетону, не залишає слідів та розводів;

– у вигляді палива для туристичних обігрівачів, запальничок, паяльних ламп.

Дякуючи тому, що суміш повністю очищена, заправлені “калошею” (“галошею”) пристрої мають властивості довгої служби, не забруднюються різними домішками, нагаром чи кіптявою.