Тетрагідрофуран, ТГФ

Тетрагідрофуран (ТГФ, Оксолан, Окис тетраметилена; окис диетилена; тетраметиленоксид; диетиленоксид; фуранідин 1,4-эпоксибутан; оксациклопентан)

Тетрагідрофуран (тетраметилену оксид, фуранідин, оксолан, 1-оксациклопентан) – органічна хімічна речовина , циклічний простий ефір. Безбарвна легколетюча рідина з характерним «ефірним» запахом. Важливий апротонний розчинник. Широко застосовується у органічному синтезі. Хімічна формула C4H8O.

Фізичні властивості
Тетрагідрофуран має такі властивості:

• Тпл — 108,5 °С;
• Ткип — 65,6–65,8/760 мм, 45/385 мм, 250/176 мм; d204 0,8892;
• показник заломлення n20D 1,4050, дипольний момент — 1,71;
• розчинний у воді й більшості органічних розчинників.
• Утворює азеотропну суміш з водою, Ткип — 64° (6% Н2О), і з гексаном, Ткип — 63° (53,3% С6Н14).

Застосування
Використовують як розчинник, наприклад для полівінілхлориду, в лабораторній практиці замість етилового ефіру при отриманні магнійорганічних сполук (зокрема вінілмагнійброміду). Продукти гомо- та кополімеризації тетрагідрофурану – сировина для отримання уретанових каучуків. З ТГФ синтезують гамма-бутіролактон (з цієї причини ТГФ включений до Таблиці III списку IV прекурсорів). Крім того, використовується як протикристалізаційна присадка до авіаційного та ракетного палива.

Безпека
Тетрагідрофуран має загальнотоксичну дію, відноситься до 4-го класу небезпеки. У високих концентраціях у повітряному середовищі тетрагідрофуран подразнює слизові оболонки очей, уражаються органи дихання внаслідок багаторазового впливу при вдиханні аерозолю та пари.
Рекомендована ГДК у повітрі робочої зони становить 100 мг/м³, LD50 на мишах – 5670 мг/кг.