Метилацетат

Метилацетат (метиловий ефір оцтовох кислоти, метиловий ефір етанової кислоти, оцтометиловий ефір)

Метилацетат (метиловий ефір оцтової кислоти, метиловий ефір етанової кислоти, оцтовометиловий, MeOAc) в будь-яких співвідношеннях з етанолом і етиловим ефіром, добре розчинний в ацетоні та хлороформі, розчинний у бензолі.

Фізичні властивості
Деякі властивості відрізняються за різними джерелами: щільність 0,9330 та 0,9244 г/см3; показник заломлення 1,3619 та 1,3593; динамічна в’язкість 0,362 та 0,381.
Розчинність у воді 31,9 %, утворює з водою азеотропну суміш (температура кипіння 56,4°C, 96,7% метилацетату). Утворює азеотропні суміші з метанолом (температура кипіння 54°C, 81 % метилацетату) та ацетоном (температура кипіння 56,1 °C, 45 % метилацетату).
Утворює аддукти: метилацетат SbCl5 , метилацетат HSbCl6 і метилацетат BF3 , що плавляться, відповідно, при 87-88 , 81-82 і 65,5°С .
Вибухонебезпечні концентрації в суміші з повітрям 3,15 – 15,60%.

Хімічні властивості
За хімічними властивостями метилацетат є типовим складним ефіром аліфатичної монокарбонової кислоти.
Легко гідролізується (омилюється) на вихідні спирт і кислоту водою (оборотно) або лугами (незворотно, тому що утворюється карбонова кислота перетворюється на сіль.
Відновлення метилацетату призводить до утворення двох спиртів (етанол та метанол):
Під дією аміаку метилацетат перетворюється на ацетамід і метанол.

Застосування
Метилацетат застосовують, в основному, як розчинник у виробництві лакофарбових матеріалів і як компонент багатьох промислових та побутових розчинників. Є складовою (7-75 %) лісохімічних розчинників.
Використовується при виробництві клеїв, композиційних лаків, шпаклівок, магнітних стрічок, автокосметики, ефірів целюлози, полівінілацетату, поліметилметакрилату, рослинних та тваринних жирів, багатьох синтетичних смол.
Застосовується як екстрагент в аналітичній хімії, у тому числі для відокремлення LiCl від хлоридів інших лужних металів.
Метилацетат є цінним компонентом для промислового синтезу, в тому числі – з нього карбонілуванням отримують оцтовий ангідрид.
Використовується в харчовій промисловості як ароматизатор і екстрактивного розчинника в процесі декофеїнізування чаю та кави. Як ароматизатор і розчинник також входить до складу ряду косметичних засобів.

Токсичність, охорона праці
Слабко подразнює слизові оболонки очей та дихальних шляхів (при концентрації 15 мг/л хімічно чистого метилацетату для відчуття подразнення потрібна 5-хвилинна експозиція). У високих концентраціях надає легкий наркотичний вплив, – в основному, за рахунок дії найскладнішого ефіру, і, меншою мірою, – за рахунок спирту, що з нього утворюється.
При пероральному введенні ЛД 50 = 2,9 г/кг (білі щури), 2,4 г/кг (миші та кролики), 3,6 г/кг (морські свинки).
ГДК в атмосферному повітрі населених місць 0,07 мг/м.
ГДК у повітрі робочої зони дорівнює 100 мг/м 3 (максимально-разова). Однак за даними низки досліджень, поріг сприйняття запаху цієї речовини може бути набагато вищим за цю ГДК. Наприклад, середнє значення порогу у дослідженні було 900 мг/м3; 5250 мг/ м 3; а 8628 мг/м 3. Тому можна очікувати, що використання широко поширених фільтруючих ЗІЗОД у поєднанні із «заміною фільтрів по появі запаху під маскою» призведе до надмірного впливу парів метилацетату на, принаймні, частину працівників через несвоєчасну заміну протигазних фільтрів. Для захисту від метилацетату слід використовувати значно ефективніші зміни технології та засоби колективного захисту.