Червоний фосфор

Червоний фосфор — це одна з алотропних форм елементарного фосфору, яка відрізняється від білого фосфору істотно більшою безпекою: він не світиться в темряві, не займається сам по собі на повітрі і має відносно низьку токсичність. Зовні це порошкоподібна або аморфна тверда речовина від темно-червоного до фіолетово-коричневого відтінку; для лабораторій та виробництв доступні різні ступені помелу та чистоти (придбати червоний фосфор у нас, ТОВ СРП здійснює продаж тільки сертифікованого матеріалу).

За фізичними ознаками речовина виглядає як темно-червоний або фіолетово-червоний порошок з густиною близько 2,2–2,4 г/см³. Червоний фосфор практично нерозчинний у воді і в більшості органічних розчинників, стабільний при звичайних умовах зберігання й експлуатації; при підвищених навантаженнях на матеріал його властивості потребують професійної оцінки — консультації та комерційні пропозиції для промислових партій можна отримати у спеціалістів ТОВ СРП.

З хімічної точки зору червоний фосфор менш реакційноздатний, ніж біла алотропна форма: він повільно окиснюється на повітрі, утворюючи оксиди фосфору, і вступає в реакції з деякими галогенами, сіркою та активними металами. При екстремальних умовах (дуже висока температура або інші сильні впливи) можливі алотропні перетворення, тому робота з матеріалом вимагає дотримання правил безпеки — для вибору оптимальної форми та пакування звертайтесь до представників ТОВ СРП, які допоможуть підібрати варіант під ваші технологічні потреби.

Застосовується у хімічній, фармацевтичній та оборонній промисловості. Є ключовим компонентом у виробництві сірників, сигнальних та піротехнічних сумішей, а також у створенні димових складів і запальних сумішей.
У виробництві пластмас і гуми використовується як антипірен — речовина, що знижує займистість матеріалів.
У фармацевтичній галузі застосовується для синтезу органічних сполук. Також використовується у металургії для видалення кисню з розплавів.
Червоний фосфор застосовується в спеціальних запалювальних сумішах і при виготовленні засобів для освітлення та маркування цілей. У військовій промисловості також застосовується в деяких спеціалізованих хімічних синтезах і в матеріалах з низькою займистістю як компонент антипіренів у спеціалізованих виробах.
Червоний фосфор – це термодинамічніша стабільна модифікація елементарного фосфору. Вперше він був отриманий у 1847 році у Швеції австрійським хіміком А. Шрьоттером при нагріванні білого фосфору при 500 °С в атмосфері чадного газу (СО) у запаяній скляній ампулі.

Червоний фосфор має формулу Рn і є полімером зі складною структурою. Залежно від способу отримання та ступеня дроблення, червоний фосфор має відтінки від пурпурно-червоного до фіолетового, а в литому стані – темно-фіолетовий з мідним відтінком, має металевий блиск. Хімічна активність червоного фосфору значно нижча, ніж у білого; йому властива виключно мала розчинність. Розчинити червоний фосфор можна лише в деяких розплавлених металах (свинець і вісмут), чим іноді використовують для отримання великих його кристалів. Так, наприклад, німецький фізико-хімік І. В. Гітторф у 1865 році вперше отримав чудово побудовані, але невеликі за розміром кристали (фосфор Гітторфа). Червоний фосфор на повітрі не займається самозайманням, аж до температури 240—250 °С (при переході в білу форму під час сублімації), але самозаймається при терті або ударі, у нього повністю відсутнє явище хемілюмінесценції. Нерозчинний у воді, а також у бензолі, сірковуглецю та інших речовинах, розчинний у триброміді фосфору. При температурі сублімації червоний фосфор перетворюється на пару, при охолодженні якого утворюється в основному білий фосфор.

Отруйність його в тисячі разів менша, ніж у білого, тому він застосовується набагато ширше, наприклад, у виробництві сірників (складом, до якого входить червоний фосфор, покрита поверхня сіркових коробок терки). Щільність червоного фосфору також вища, і досягає 2400 кг/м³ у литому вигляді. При зберіганні на повітрі червоний фосфор у присутності вологи поступово окислюється, утворюючи гігроскопічний оксид, поглинає воду і відволожується (відмокає), утворюючи в’язку фосфорну кислоту; тому його зберігають у герметичній тарі. При “відмоканні” – промивають водою від залишків фосфорних кислот, висушують і використовують за призначенням.