Гідроксид натрію (лат. Natrii hydroxidum; інші назви – каустична сода, їдкий натр, гідроокис натрію) – неорганічна хімічна речовина, найпоширеніша луг, хімічна формула NaOH.
Гідроксид натрію – біла тверда речовина. Сильно гігроскопічний, на повітрі «розпливається», активно поглинаючи пари води та вуглекислий газ із повітря. Добре розчиняється у воді, при цьому виділяється велика кількість теплоти. Розчин їдкого натру милок на дотик.
Їдкий натр застосовується в багатьох галузях промисловості та для побутових потреб:
- Каустик застосовується у целюлозно-паперовій промисловості для делігніфікації (сульфатний процес) целюлози, у виробництві паперу, картону, штучних волокон, деревно-волоконних плит.
- Для омилення жирів під час виробництва мила, шампуню та інших миючих засобів. У давнину під час прання до води додавали золу, і, мабуть, господині звернули увагу, що якщо зола містить жир, що потрапив у вогнище під час приготування їжі, то посуд легко миється. Про професію миловара (сапонаріуса) вперше згадує приблизно 385 року нашої ери Теодор Прісціанус. Араби варили мило з олій та соди з VII століття, сьогодні мила виробляються тим самим способом, що й 10 століть тому. В даний час продукти на основі гідроксиду натрію (з додаванням гідроксиду калію), нагріті до +50…+60 °C, застосовуються у сфері промислового миття для очищення виробів із нержавіючої сталі від жиру та інших олійних речовин, а також залишків механічної обробки.
- У хімічних галузях промисловості — для нейтралізації кислот та кислотних оксидів, як реагент чи каталізатор у хімічних реакціях, у хімічному аналізі для титрування, для травлення алюмінію та у виробництві чистих металів, у нафтопереробці — для виробництва олій.
- Для виготовлення біодизельного палива – одержуваного з рослинних олій і використовуваного для заміни звичайного дизельного палива. Для отримання біодизелю до дев’яти масових одиниць рослинної олії додається одна масова одиниця спирту (тобто дотримується співвідношення 9:1), а також лужний каталізатор (NaOH). Отриманий ефір (головним чином лінолевої кислоти) відрізняється гарною займистістю, що забезпечується високим цетановим числом. Цетанове число – умовна кількісна характеристика самозаймистості дизельних палив у циліндрі двигуна (аналог октанового числа для бензинів). Якщо для мінерального дизпалива характерний показник 50-52%, то метиловий ефір вже спочатку відповідає 56-58% цетану. Сировиною для виробництва біодизеля можуть бути різні рослинні олії: рапсова, соєва та інші, крім тих, у складі яких високий вміст пальмітинової кислоти (пальмова олія). При його виробництві в процесі етерифікації також утворюється гліцерин, який використовується в харчовій, косметичній та паперовій промисловості або переробляється в епіхлоргідрин за методом Solvay.
- Як агент для розчинення засоров каналізаційних труб, у вигляді сухих гранул або у складі гелів (поряд з гідроксидом калію). Гідроксид натрію дезагрегує засмічення та сприяє легкому просуванню його далі по трубі.
- У цивільній обороні для дегазації та нейтралізації отруйних речовин, у тому числі зарину, в ребризерах (ізолюючих дихальних апаратах (ІДА), для очищення повітря, що видихається від вуглекислого газу.
- У текстильній промисловості – для мерсеризації бавовни та вовни. При короткочасній обробці їдким натром з подальшим промиванням волокно набуває міцності і шовковистого блиску.
- Гідроксид натрію також використовується для миття прес-форм покришок.
- У приготуванні їжі: для миття та очищення фруктів та овочів від шкірки, у виробництві шоколаду та какао, напоїв, морозива, фарбування карамелі, для розм’якшення маслин та надання їм чорного забарвлення, при виробництві хлібобулочних виробів. Зареєстрований як харчова добавка E-524. Деякі страви готуються із застосуванням каустика:
• лютефіск – скандинавське блюдо з риби – сушена тріска вимочується 5-6 днів у їдкій лугу і набуває м’якої, желеподібної консистенції.
• брецель – німецькі кренделі – перед випіканням їх обробляють у розчині їдкої луги, яка сприяє утворенню унікальної хрусткої скоринки. - У косметології для видалення ороговілих ділянок шкіри, бородавок, папілом.
- У фотографії – як прискорююча речовина у проявниках для високошвидкісної обробки фотографічних матеріалів.
Гідроксид натрію (їдкий натр) – їдка і дуже токсична речовина, що має яскраво виражені лужні властивості. За ГОСТ 12.1.005-76 їдкий натр відноситься до шкідливих речовин 2-го класу небезпеки. Тому при роботі з ним потрібно бути обережними. При попаданні на шкіру, слизові оболонки та очі утворюються серйозні хімічні опіки. Попадання великих кількостей їдкого натру у вічі викликає незворотні зміни зорового нерва (атрофію) і, як наслідок, втрату зору.
При контакті слизових поверхонь з їдким лугом необхідно промити уражену ділянку струменем води, а при попаданні на шкіру – слабким розчином оцтової та борної кислоти. При попаданні їдкого натру в очі слід негайно промити спочатку розчином борної кислоти, а потім водою.
Гранично допустима концентрація аерозолю гідроксиду натрію NaOH у повітрі робочої зони становить 0,5 мг/м³ відповідно до ГОСТ 12.1.007-76.
Гідроксид натрію негорючий; пожежо- та вибухобезпечний.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.