Українська
English
Русский
Пропозиції імпорту
Каніфоль (грец. ϰολοϕωνία ῥητίνη — колофонська камедь, від Κολοϕὡν (Колофон), назви древнього міста в Малій Азії) — смола хвойних дерев, з якої видалено скипидар та інші леткі сполуки. Крихка склоподібна аморфна речовина з характерним раковистим зламом, від світло-жовтого до темно-червоного і майже чорного кольору. Складається зі смоли (60-92%), жирних кислот та терпенів.
Каніфоль отримують з живиці – смолистої речовини (терпентин), що виділяється при пораненні тканин дерев хвойних порід, з подальшим випарюванням із сирої смоли летких речовин, переважно скипидару. Зазвичай співвідношення кількості каніфолі до кількості скипидару в сирій смолі 3:1.
Також у промисловості каніфоль отримують екстракцією із подрібненої деревини органічними розчинниками або перегонкою сирої талової олії – відходу целюлозно-паперового виробництва.
Залежно від сировини та методу одержання каніфоль називають сосновою каніфоллю (гарпіус), таловою каніфоллю тощо.
Каніфоль розчинна в органічних розчинниках (спирті, ацетоні, ефірі, бензолі, хлороформі), нерозчинна у воді. Температура розм’якшення та плавлення залежить від джерела та способу одержання і коливається в межах від 50-70 °C до 100-130 °C. У хімічному складі переважають смоляні кислоти (від 80 до 95 %), що мають загальну формулу C19H29COOH, основною з цих смоляних кислот є абієтинова кислота).
Каніфоль та продукти її обробки застосовують для проклеювання паперу та картону, як емульгатор у виробництві синтетичного каучуку, у виробництві гум, пластмас, штучної шкіри, лінолеуму, мила, лаків та фарб, електроізоляційних мастик та компаундів.
Широко застосовується як флюс при лудженні і паянні легкоплавкими припоями для розчинення плівок оксидів на поверхні металів, що спаюються, і припою, що покращує змочуваність поверхні металів припоєм. Застосовується при паянні сталевих деталей, деталей з мідних сплавів та міді, цинку та ін. кольорових металів (непридатна для паяння алюмінію та алюмінієвих сплавів).
Крім того, каніфоллю натирають смички струнних смичкових музичних інструментів, взуття балетних танцівників та балерин для запобігання ковзанню (точніше, застосовується особливий порошок для опудрювання стоп ніг та балетного взуття (пуанти та балетки)). Робиться це для збільшення тертя взуття по підлозі та запобігання зісковзування взуття з п’яти ноги, якщо під взуття на ногу одягнено капронове трико.
Порошок каніфолі застосовують і у тяжкій атлетиці, бейсболі, альпінізмі. Використання порошку каніфолі при заняттях на турніку дозволяє чітко зафіксувати хват, уникнути ковзання рук та появи мозолів.
Раніше каніфоллю натирали також ременні передачі в механізмах, але з появою і широким застосуванням механічних пристроїв для натягу приводних ременів каніфоль для цього практично не використовується, крім випадків запуску механізмів з великою інерцією, коли можливе прослизання ременів або стрічок (наприклад запуск кривошипного верстата з масивним мах в перший момент часу чинить значний опір, після його розкручування опір зменшується іноді в десятки разів).
Каніфоль (гарпіус) застосовувалася і для осмолки, тобто захисту від вологи різних дерев’яних конструкцій.
Також використовується для натирання кінчика більярдного кия під час гри в більярд.
Дрібнодисперсний порошок каніфолі застосовують для імітації диму при зйомках у кіноіндустрії.
При додаванні до лаків на основі твердих смол підвищує їхню плинність. Лаки на основі чистої каніфолі дуже м’які та нестійкі, під дією вологи легко біліють, легко стираються. Сучасні лаки на основі каніфолі виходять за допомогою етерифікації гліцерину каніфоллю, тобто сплавлення 6% гліцерину з каніфоллю.
Використовувалась для виготовлення лаку в Італії з IX ст. та називалася Pica greca.
Ефіри каніфолі зареєстровані як харчова добавка E915.
Можливо цей розділ містить оригінальне дослідження.
Додайте посилання на джерела, інакше він може бути вилучений.
Додаткові відомості можна знайти на сторінці обговорення. (2021-12-25)
Рідка каніфоль суттєво полегшує процес паяння
Застосування каніфолі в якості паяльного флюсу обумовлено її здатністю в розплавленому стані розчиняти оксидні плівки на поверхні металів, що спаюються. Хімічно при цьому оксиди металів частково відновлюються до металу та частково перетворюються на легкоплавкі солі смоляних кислот – гумати.
Вважають, що каніфоль хороший діелектрик. Діелектричні характеристики надчистого зневодненого лабораторного зразка каніфольної ізоляції дійсно досить високі, проте реальне значення об’ємного опору каніфолі у звичайних умовах на три порядки менше, ніж отримані в лабораторії значень. Крім того, каніфоль малостійка до впливу атмосферної вологи, під дією якої вона гідролізується і омилюється, а внаслідок гігроскопічності сполук, що утворюються, посилюється їх корозія. Тому як довговічний діелектрик вона може використовуватися тільки в герметичних електротехнічних пристроях, як ізолятор в силових кабелях і т. д. Також введення до складу електроізоляційних лаків великих кількостей каніфолі різною мірою знижує їх волого- і водостійкість, і такі лаки розм’якшуються при підвищенні температури. Крім того, при нагріванні таких лаків вище за температуру плавлення їх діелектричні властивості погіршуються.
У радіоаматорській практиці для паяння популярний розчин каніфолі в етиловому або ізопропіловому спиртах (рідка каніфоль). Іноді збільшення ефективності такого флюсу в розчин додають гліцерин. При виготовленні паяльного каніфольного флюсу розчиненням каніфолі в спирті розчин не слід робити занадто концентрованим: цілком достатньо, щоб він був лише злегка жовтуватим, тому що при застосуванні слабкого розчину його ефективність практично не знижується, але суттєво полегшується відмивання паяних виробів, наприклад друкованих плат від його залишків і жало паяльника забруднюється помітно менше.
Для паяння сильно забруднених або сильно окислених поверхонь каніфольно-спиртово-гліцеринові флюси є малоефективними. У таких випадках рекомендується застосовувати неорганічні, наприклад, кислотні флюси. Крім того, гліцерин, зважаючи на гігроскопічність, сприяє корозії провідників та електричним витокам по поверхні діелектрика плати, тому залишки флюсу з гліцерином слід видаляти після паяння особливо ретельно.
Застосовується для натирання волосся смичків для гри на музичних інструментах з метою створення необхідної сили тертя між волоссям та струною. У своєму складі може містити додаткові компоненти: бджолиний віск, рицинова олія та інші. Для смичків контрабаса виробляється особливий вид каніфолі.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.