Етилцеллозольв

Етилцелозольв (етоксиетанол, моноетиловий ефір етиленгліколя, 2-Етоксиетанол)

Етилцелозольв – етиловий ефір етиленгліколю. У літературі ця речовина може також називатися 2-етоксиетанолом, 2-бутоксиетанолом, етилгліколем, целозольвом. Формула записується як C4H10O2 або у структурному вигляді: C2H5OCH2CH2OH. Реагент виробляють з оксиду етилену та чистого (без води) етанолу.

Властивості
Прозора та рідка рідина без кольору, з характерним запахом спирту та гліколю. Водорозчинний, в нормальних умовах легко розчиняється практично у всіх органічних розчинниках у будь-яких співвідношеннях. Горить, може спалахувати. Утворює вибухонебезпечні суміші із повітрям. Токсичний.
Хімічні властивості аналогічні етиленгліколю та простих ефірів. Целозольв хімічно стабільний і малоактивний. Не входить у реакції з лужними металами. Взаємодіє з киснем, бурхливо реагує з алюмінієм, сильними кислотами та лугами.

Застосування

• Розчинник лакофарбових матеріалів будь-якого типу, включаючи поліефірні, епоксидні, сечовиноформальдегідні; нітроклітковину, вініфлекс (полівінілформальетилаль).
• Використовується, щоб змішувати з водою органічні речовини, які не розчиняються у воді.
• Для розчинення старих покриттів (фарба, нагар та ін.); хімічного чищення одягу; для знежирення.
• Розчинник у друкарнях, інгредієнт чорнильних розчинів.
• Добавка в авіаційні, моторні, реактивні палива для запобігання замерзанню води, що міститься в них.
• Основа спеціальних протизамерзаючих розчинів («рідина І», «Рідина І-М»).
• Входить до складу антифризів для лобового скла, незамерзаючих рідин з антикорозійними властивостями.
• У лабораторній практиці – добавка для поділу спиртів та вуглеводнів методом азеотропної ректифікації.
• Входить до складу популярних розчинників РЕ-2В, РЕ-3В, РЕ-4В, P-60; промислових чистячих та змочувальних розчинів, змивок.
• Застосовується для створення нових розчинників на органічній основі.
• Використовується у виробництві фото- та кіноплівок.
• Компонент пластифікаторів, водно-дисперсійної поліакрилатної фарби (покращує плівкоутворення).
• Застосовується у текстильпромі; для обробки шкіри; у фармакології.

Запобіжні заходи
Належить до 3-го класу небезпеки для людини. Токсичний для довкілля. При ковтанні чи вдиханні викликає важкі отруєння. При регулярному вдиханні парів чи аерозолів з’являється подразнення слизових органів дихання, запаморочення, слабкість, нудота та блювання, розлади нервової системи, захворювання шкіри, нирок, печінки. Реактив здатний негативно впливати на функцію відтворення та розвиток плода.

На підприємствах робота з речовиною потребує великої обережності. Перший допуск до роботи можливий лише після того, як працівник пройшов інструктаж. У виробничому приміщенні має здійснюватися постійний моніторинг ГДК етилгліколю у повітрі. Приміщення обов’язково оснащують примусовою вентиляцією. Обладнання, що використовується, повинно бути герметичним. Працівники забезпечують засоби захисту від будь-якого контакту шкіри та органів дихання з реактивом.

Загоряння етилгліколю гасять водою, вуглекислотними та пінними вогнегасниками. Зберігають і перевозять реагент у закритих сталевих неоцинкованих ємностях (бочки, цистерни) з фторопластовими прокладками, що забезпечують герметичність. Тара має бути промаркована знаками небезпеки:

• “Т” (токсично)
• “Герметична упаковка”
• “Берегти від нагріву”.

Зберігають на закритих затемнених складах, призначених для зберігання горючих речовин.