Сурик залізний

Залізний сурик, іноді охра залізна або залізиста охра — за своїм хімічним складом являє собою оксид заліза Fe2O3, що має насичений коричнево-червоний колір і високу щільність. Тверда і хімічно стійка речовина, що володіє абразивними властивостями і високою стійкістю до нагрівання.

Застосовується у виробництві пігментів для лакофарбових і будівельних матеріалів. У металургії — як сировина для отримання заліза та сплавів, а також як каталізатор у хімічних реакціях. У кераміці й скляній промисловості використовується для надання кольору.
У електроніці — як матеріал для магнітних записів і феритових сердечників. Також входить до складу полірувальних паст і абразивів.
Використовується як компонент у термітних і відновних сумішах, у виробництві спеціальних фарб, покриттів та маскувальних матеріалів; застосовується в композиціях, де потрібні магнітні або барвникові властивості, а також як каталізатор чи наповнювач у різних технологічних матеріалах військового призначення.

Поряд з глинами, в якості основної домішки залізний сурик входить до складу більшості природних охр (у формі гідрату окису заліза), обумовлюючи їх червонуватий або рудий відтінок. Чим більше вміст залізного сурику, тим червоніший колір охри.

Залізний сурик історично відомий також під багатьма іншими назвами, найчастіше, що представляли собою професійні терміни або такий же жаргон. Ширше інших вживалися технічні терміни “мумія” або колькотар (полірувальна червона фарба), під якими залізний сурик поставлявся в металообробні майстерні і на фабрики. Між робітниками також побутували назви, пов’язані з кольором і експлуатаційними властивостями цього абразиву: кровавик (гематит) або крокус.

Основними областями застосування залізного сурику є: отримання пігменту для виробництва фарб і грунтовок і наповнення пластмас і гум, вогнезахисні склади (просочення і покриття), вогнегасні порошки, виробництво терміту, Каталізатори, скловаріння, полірування скла і металів, в інструментах для буріння.